Мінна війна на дорогах Чечні

Ситуація загострюються. Вчора, 1,09.2014, речник РНБО повідомив про підготовку партизанських загонів. Тому може бути корисним досвід ведення підривної війни у Чечні.

Затяжний характер бойових дій у Чечні, специфіка їх ведення, нестабільність обстановки, особливості фізико-географічних умов і навіть національні роблять безпосередній вплив на характер і масштаби ведення мінної війни. Якщо на етапі введення російських військ і ведення активних боїв за м Грозний й інші населені пункти Чечні з грудня 1994 по літо 1995, мінно-вибухові загородження застосовувалися чеченськими збройними формуваннями   в рідкісних випадках, міни встановлювалися непрофесійно і навіть без детонаторів , то з липня-серпня 1995 дії з мінування істотно активізувалися.

У класичному розумінні мінна війна передбачає необмежене за масштабами, місцем, часом і виду бойових дій застосування мін. У Чечні вона мала ряд особливостей.

1. Замість традиційних мінних полів, складових основи класичної системи загороджень, найбільшого поширення набули керовані і некеровані фугаси, окремі міни та групи мін, а також ручні гранати, встановлені на розтяжках.

2. Основна маса мінно-вибухових загороджень ставилася на дорогах, таким чином, велася насамперед дорожня мінна війна.

3. Головний засіб ведення мінної війни - НЕ інженерні міни, як зазвичай,  артилерійські й авіаційні боєприпаси, ручні гранати, пристосовані за допомогою підручних засобів до використання  в якості фугасів, пасток.

Основні параметри мінної війни характеризуються обсягами мінно-вибухових загороджень. Ці обсяги складалися з мін, фугасів та інших вибухових пристроїв, застосовуваних чеченцями і федеральними військами, а також з тих невибухнувших вибухонебезпечних предметів і кинутих боєприпасів, які залишалися після бойових дій.

Федеральні війська мінно-вибухові загородження встановлювали тільки для прикриття базових районів, блокпостів й важливих об'єктів. Як правило, це керовані мінні поля з комплектів УМП-3, ВКПМ-1 й ВКПМ-2. У рідкісних випадках - мінні поля з мін ОЗМ-72 в некерованому варіанті. Всі загородження ретельно фіксувалися.

Чеченські збройні формування встановлювали в основному фугаси і окремі міни, іноді примітивні протипіхотні і змішані мінні поля. У той же час кількість виявлених фугасів і мін, а також кількість підривів на них характеризує масштаби мінної війни.

Для мінування доріг чеченці  використовували керовані і некеровані фугаси, протитанкові й протипіхотні міни. Наприклад, в періоді 11 липня за 8 серпня 1996 проти федеральних військ було застосовано 85 фугасів. Перевага віддавалася фугасам, керованим по проводам, для ураження бойової техніки і особового складу десанту, що знаходиться на броні.

Фугас звичайно складався з одного або декількох артилерійських (авіаційних) боєприпасів, електродетонатора, додаткового детонатора і лінії управління. Вони встановлювалися на узбіччі дороги на відстані від 2 до 8 м від проїжджої частини. При вибуху формувався потужний осколковий потік і повітряна ударна хвиля, яка вражала особовий складу в радіусі до 70 м. Нерідко вибух повністю виводив з ладу техніку і екіпаж.

Більшість фугасів встановлювалися на поверхні грунту або у грунті із товщиною маскувального шару від 5 до 20 см. Іноді вони ховалися в розбитій, згорілій техніці, кинутій  на узбіччі дороги. В якості лінії управління вибухом зазвичай використовувалися дроти ліній управління від ПТУР. Віддалення від місця, де сидів спостерігаючий за дорогою й вибираючий  ціль бойовик, становило до 500 м.

На гірських дорогах чечени  ставили фугаси в кроні зростаючих у дороги дерев (22 відсотка підривів від загального числа за період бойових дій в Чечні) або на кам'янистих схилах біля дороги. При вибуху таких фугасів вражався  особовий склад в радіусі  6-8 м.

Для перешкоджання просування федеральних військ по руслах гірських річок чеченці часто застосовувавали фугаси і протитанкові міни, встановлювані в воді.

В населених пунктах часто використовували керовані фугаси, що приводяться в дію від працюючої електромережі. У полотні дороги ставили заряд масою 5-10 кг. У розташований поруч на стовпі електричного освітлення плафон монтували осколкову міну. Лінії управління виводили на силові щитки і роз'ємні пристрої електромереж. При вході техніки федеральних військ в зону ураження подавалася напруга на електродетонатор. Вибух фугасу вражав техніку та особовий склад в радіусі 4-8 м.

 

Як правило,  закладені фугаси прикривалися вогнем стрілецької зброї.

 

Посмотреть все новости...